Перший серйозний заморозок перетворює квітучий кущ на чорне мокре ганчір'я за одну ніч. Виглядає це драматично, але насправді нічого страшного не сталося: надземна частина жоржини однорічна, вона й мала загинути. Усе цінне — під землею, і саме зараз вирішується, чи доживе воно до травня. Одразу про слова, бо далі вони траплятимуться постійно. Те, що ми звично звемо бульбою жоржини, ботанічно є коренебульбою — потовщеним запасним коренем. Кілька таких коренебульб, з'єднаних сп

Іній на суцвіттях о сьомій ранку. До обіду ці квітки стануть темними й обвислими — це і є сигнал. Виходите вранці в сад — а замість пишного куща стоїть щось темне й обвисле. Листя почорніло за одну ніч, суцвіття перетворилися на мокрі ганчірки. Перший приморозок спрацював як вимикач. Перша реакція більшості — бігти по лопату. Не поспішайте. Почорніла надземна частина сама по собі ще не означає, що гніздо готове до викопування. Але дещо зробити протягом найближчої доби таки тр

З кінця серпня до середини жовтня в піонів відкривається єдине за рік вікно, коли їх можна і садити, і пересаджувати. Спізнитися на два-три тижні — і кущ або не встигне вкоренитися до морозів, або витратить зайвий сезон на адаптацію замість цвітіння. У власній колекції під Черніговом я щороку записую дати посадки й перше цвітіння кожної діленки, і нижче — інструкція, зібрана з цих записів, а не переказ загальних порад. Кущ обмитий від землі — тільки так видно, де саме сидять

Отвори всередині листкової пластини і виїдені фестони по краю — типова картина, коли на кущі працює хтось із гризучих. Точного винуватця визначають не за отвором, а за тим, що навколо нього. Серпень — місяць, коли по кущу жоржини одразу видно, хто на ньому живе. Спека тримається тижнями, кущ уже набрав повну масу листя, повітря всередині нього майже не рухається — і популяції, які в червні були непомітними, за десять днів виростають у проблему. Саме зараз, у розпал цвітіння,

Лілейник роками виглядає самодостатнім — і саме тому момент, коли кущ починає працювати гірше, легко пропустити. Квітів меншає не різко, а поступово: цього сезону на два квітконоси менше, наступного — на п’ять. Через шість років на місці охайного віяла стоїть щільна подушка, у якій десятки фанів конкурують за ту саму жменю землі. Найпоказовіший випадок у мене був із тетраплоїдом, посадженим у 2019 році. Перші три сезони — стабільно 4–5 квітконосів, потім раптом два, і квітка

Цього серпня погода знову грає проти нас: удень — спека під тридцять, вночі — раптова злива або просто важка волога, яка не встигає висохнути до ранку. Для жоржин це майже ідеальні умови — але не для росту, а для хвороб. У моїй колекції такі перепади щороку провокують одну й ту саму п'ятірку проблем: борошнисту росу, септоріоз, альтернаріоз, чорну ніжку і вірусну плямистість. Симптоми в них різні, і плутати одне з іншим не варто — лікування теж різне. Розберемо кожну окремо:

Піон Pastelorama: розкрита квітка і бутон поруч, на задньому плані — інші сорти колекції. Коли навесні розповідаєш комусь, що вирощуєш піони, у відповідь майже завжди чуєш одне й те саме: «А, ті великі рожеві кущі, що цвітуть два тижні й лягають на землю після дощу». І це правда — але тільки про одну з трьох груп, які ховаються під словом «піон». Трав'янисті, ІТО-гібриди і деревовидні — це три різні рослини з різною біологією, різними вимогами до посадки і різною поведінкою в

Поділ ірисів — це процедура, яку рано чи пізно проводить кожен, хто вирощує бородаті іриси. Через 3–5 років кущі розростаються так, що старі кореневища відмирають у центрі, а молоді витісняють одне одного на периферії. Результат передбачуваний: менше квітів, дрібніші бутони — а іноді й повна відсутність цвітіння при зовні здоровому кущі. Так виглядає кущ після кількох років без поділу: кореневища переплетені, нові ланки вже не мають куди рости — звідси і менше квітів. Я поміт

Жоржина, або георгіна (це одна й та сама рослина, просто різні назви), — одна з тих культур, де турботою можна нашкодити більше, ніж недоглядом. Найпоширеніша помилка не в тому, що кущ недогодували, а в тому, що залили його азотом «щоб зеленіше було». Результат передбачуваний: гора листя по пояс і кілька дрібних квіток нагорі, які до того ж розкриваються з розхристаною, «вибухлою» серединою. Тому підживлення жоржин — це не про «більше добрив», а про правильні пропорції у прав

Лілейник не цвіте — 5 найпоширеніших причин і конкретні рішення для кожної. Від глибини посадки до дисбалансу живлення: як діагностувати проблему і виправити її самостійно.

Трипси, лілейникова галиця, попелиця та інші шкідники лілейників: як вчасно розпізнати пошкодження бутонів і листя та чим обробляти кущі.

Добірка найвражаючих великоквіткових лілейників — кольори, висота, терміни цвітіння і посилання на каталог.

Іриси відцвіли — і одразу виникає питання: що з ними тепер робити? Обрізати листя, прибрати стрілки, залишити як є? Відповідь залежить від того, про що саме йдеться. Квітконоси і листя після цвітіння поводяться по-різному і потребують різного підходу — і помилка в одному з них може позначитися на цвітінні вже наступного сезону. Коли квітки повністю засохли і стебло починає жовтіти біля основи — саме час зрізати стрілку. Листя поки не чіпаємо. Квітконоси: прибрати одразу Квітк

Лілейник із звичайними шістьма пелюстками — вже гарний. Але коли бутон розкривається і виявляється, що всередині ще один шар пелюсток, і ще один — це вже інша розмова. Махрові лілейники (у міжнародній класифікації — double) мають від 7 до кількох десятків пелюсток, і їхня квітка часто нагадує піон або хризантему, а не класичний лілейник. Саме цим вони привертають увагу колекціонерів і садівників, яким мало однієї площини.

Характерна ознака махрового лілейника — закручені внутрішні пелюстки, що замінили тичинки. На знімку добре видно різницю між зовнішнім ярусом і щільним центром. Якщо ви хоч раз бачили лілейник, у якого центр квітки щільно набитий пелюстками замість тичинок, — це і є махровий тип. Серед тисяч зареєстрованих сортів гемерокалісу double daylily найчастіше викликають питання: чим вони відрізняються від звичайних, наскільки стабільні в нашому кліматі й наскільки складніші в догляді

Як підібрати лілейник для затіненого куточка. 8 сортів із реальним цвітінням при 4–5 годинах сонця, поради з поливу і підживлення.

Більшість проблем з ірисами — це або хвороба, або шкідник. На перший погляд симптоми схожі: пожовкле листя, деформовані квіти, слабкий ріст. Але причина різна, і лікування теж. Фунгіцид не врятує від трипсів, а інсектицид не зупинить гриб. Ця стаття — про шкідників: яких комах і слимаків варто знати, якщо ви вирощуєте іриси, як їх розпізнати за слідами і що робити. Якщо ви підозрюєте хворобу, а не шкідника — є окремий матеріал: хвороби ірисів. Ірисова муха — найнебезпечніши

Що робить ірис колекційним і чим він відрізняється від звичайного. Огляд рідкісних сортів із нашого каталогу.

Коли і в яку фазу зрізати півонії, скільки листя залишити, як подовжити життя у вазі. Без цих правил кущ не зацвіте наступного року.

Поки іриси цвітуть, на листя мало хто звертає увагу. Але саме в червні — під час або одразу після цвітіння — на листках з'являються перші ознаки грибкових захворювань. Спека вдень і волога вночі, загущені посадки, залишки відмерлого листя — все це створює умови, в яких плямистості і гниль розвиваються швидко. Більшість хвороб ірисів лікується, якщо діяти вчасно. Проблема в тому, що симптоми різних грибків схожі між собою, і люди або нічого не роблять, або обробляють не тим пр